Фітнес для дітей: батьківський лікнеп

Що таке дитячий фітнес?

Це порівняно новий, але вже досить популярний напрям у сфері фізичного виховання дітей, заснований на комплексному підході до зміцнення дитячого здоров'я. Дитячий фітнес - це ціла система спортивних розвиваючих заходів, розроблена для дітей певного віку і представляє собою якусь подобу дорослого фітнесу, але в його "полегшеному" варіанті.

Говорячи простою мовою, це комплекс спортивних занять, розрахованих на те, щоб дитина не тільки зміцнювала імунітет і фізичне здоров'я, але й проводила своє дозвілля весело і цікаво.

А оскільки це дитячий фітнес, то найголовнішим інструментом розвитку дитини в ньому є гра. Практично всі вправи містять ігрові елементи, а значить, дитина отримує подвійне задоволення: і розвивається, і розважається.

Ось основний перелік напрямів дитячого фітнесу :

- "Звіроробіка" - кумедний вид аеробіки для дітей, заснований на наслідувальних рухах, який розвиває не тільки фізичний потенціал, а й дитячу фантазію.

 "Ферст Степ" ("перший крок") - програма, розрахована на малюків, які займаються спільно з батьками, і спрямована на формування навичок рівноваги, розвиток дрібної моторики, пам'яті й мови.

- "Бебі-топ" ("дитяча стопа") - заняття, що запобігають і виправляють дитячу плоскостопість.

- "Степ бай степ" ("крок за кроком") - програма навчання малюків правильної ходьби, спрямована на зміцнення вестибулярного апарату і розвиток дрібної моторики.

- "Бебі Геймс" ("дитячі ігри") - заняття, засновані на рухливих іграх, естафетах та конкурсах, спрямовані на розвиток дитячої уваги, дрібної моторики і координації рухів.

- "Лого-аеробіка" - комплекс вправ, супроводжуваний вимовою певних звуків і фраз для розвитку у дитини не тільки координації рухів, але і правильної вимови.

- "Дитячий фітбол" - комплекс вправ з використанням спеціальних великих м'ячів для розвитку дитячого опорно-рухового апарату і формування правильної постави.

- "Дитяча йога" - комплекс вправ, заснованих на принципах хатха-йоги, який сприяє розвитку дитини як фізично, так і духовно.

Якою б не була програма дитячого фітнесу, її основна мета - загальний гармонійний розвиток дитини, виховання її в колективі однолітків і в здоровій спортивній атмосфері.

А чи буде користь?

Ще й яка! Потенційно кожна дитина схильна до високої фізичної активності - до цього його підштовхує сама природа: для рівномірного росту кісток і м'язів діти повинні якомога більше ними "рухати". Фітнес-заняття не просто дозволять дитині "рухатися", а й навчать, як саме це слід робити, щоб вирости здоровою і красивою.

Цікаво, що наші м'язи здатні "запам'ятовувати" свій стан і навіть після деякої перерви в заняттях підтримувати, або дуже швидко повертати собі тренований стан. Це означає, що відмінна фізична форма, придбана дитиною під час занять фітнесом, фактично залишиться у неї на все життя, навіть якщо згодом вона не зможе приділяти спорту багато часу.

Дитячий фітнес "спрацює" ще і як відмінний відволікаючий засіб: у дитини банально не залишиться часу на тривале просиджування за комп'ютером або перед екраном телевізора. У неї покращиться апетит, і з'являться нові друзі, об'єднані спільними інтересами. З ослабленої і кволої, або надмірно повної, дитина дуже скоро перетвориться на підтягнуту, живу, якій зовсім не важко збігати в магазин, винести сміття або навіть просто піднятися по сходах. Фітнес виправить невеликі вади у розвитку опорно-рухового апарату (сколіоз, плоскостопість, часті суглобові вивихи тощо), зміцнить серцевий м'яз і нервову систему.

На заняттях фітнесом дитина пізнає саму себе, навчиться володіти своїм тілом, розвине витривалість і силу, швидкість і координацію рухів, придбає достатню силу волі і супутньо, в ненав'язливій формі, опанує необхідними основами здорового способу життя.

Величезним плюсом дитячого фітнесу є його безпечність для здоров'я. Вона виражається абсолютно у всьому: у чітко продуманих програмах вправ, у наявності зручного спортивного обладнання, в строгому медичному контролі за всім, що відбувається з дитячим організмом до, під час і після занять, у високому рівні санітарно-гігієнічних вимог  його відвідувачам і, нарешті, в індивідуальному підході до кожної дитини.

 

Як правильно загартовувати дітей.

Загартована людина має міцне здоров'я.

Її не лякають ні сильні морози, ні спека,
легко переносить вона різкі зміни погоди.
І це тому, що з дитячих років подружилася вона
зі свіжим повітрям, сонячними променями і водою.

Сили природи - прекрасні засоби загартовування організму, тільки треба вміти ними користуватися. Звичайно ж, не можна вимагати від дітей, щоб вони діяли "по науці", рахували хвилини свого перебування у воді, на сонці. Вони купаються і загоряють насамперед тому, що їм весело і приємно. Але задача батьків - простежити за тим, щоб діти не зловживали перебуванням у воді, на сонці, на свіжому повітрі, щоб ці сили природи принесли користь дитині, загартували її організм, зробили його міцним, витривалим і сильним.

Загартовування треба починати з перших днів життя дитини і проводити його систематично, кожного дня. Починати і припиняти - значить, тільки шкодити здоров'ю. Загартовувати треба поступово, щоразу трохи змінюючи температуру води, повітря, а також тривалість процедури. Приступаючи до загартовування, слід порадитися з лікарем.

Щоденні прогулянки в будь-яку погоду, сон на свіжому повітрі або при відкритій кватирці, ігри і спортивні заняття по можливості не в закритому приміщенні, повітряні ванни - все це благотворне впливає на здоров'я дитини, зміцнює її організм.

Сонце - теж добрий друг дитячого здоров'я: воно поліпшує обмін речовин, склад крові, вбиває мікроби. Але воно дуже суворий друг. Тривале перебування на сонці призводить до перегріву (тепловий удар), викликає сильні опіки найбільш чутливих ділянок шкіри. При цих опіках у дитини температура іноді піднімається до 40°С. Може розвинутися недокрів'я, загостритися раніше перенесене захворювання. Час перебування на сонці потрібно дозувати: від 5 хвилин до 30-40 хвилин, поки не з'явиться рівна засмага. Не треба, щоб дитина загоряла лежачи, "як мама", - нехай вона грається, рухається. Голова в неї повинна бути покрита. Не слід приймати сонячні ванни на голодний шлунок або відразу після їжі. Найбільш придатний час для загоряння - перша половина дня, коли сонце посилає багато ультрафіолетових променів.
 
Загартовування організму водою починають зазвичай з обтирання. Рукавичкою, змоченою водою, обтирають шию, руки, груди, спину, ноги. Потім розтирають сухим рушником до легкого почервоніння шкіри. Початкова температура води для однорічних дітей повинна бути близькою до температури тіла - близько 36°С, для інших - близько 34°С. Кожні два-три дні температуру можна знижувати на 1°С, довівши її до кімнатної, а то і нижче.
Після того як організм звикне до обтирань, можна переходити до обливань і душів, дотримуючись при цьому такої ж послідовності.

Купання - це такий засіб загартовування, коли на організм дитини діють відразу і вода, і повітря, і сонце. Діти дуже люблять купатися. Але потрібно уважно стежити за тим, щоб дитячий організм не переохолоджувався. Спочатку дозволяється бути у воді 4-5 хвилин, згодом - до 20 хвилин. Важливе враховувати вік дитини і стан її здоров'я.

Найбільш приємна водна процедура - плавання. Древні римляни говорили про людину, яку не поважали: він не вміє ні читати, ні плавати. Так, ця наука знадобиться в житті, і треба допомогти дитині оволодіти нею. Плавання тренує серце, легені, майже всі м'язи тіла.

При будь-якому загартовуванні необхідне стежити за здоров'ям дитини, припиняти процедуру при найменших ознаках нездужання, а відновивши, робити в такій же послідов­ності і поступовості, що й у перший раз.