Відомому педагогу В. Сухомлинському належить вислів:

«Розум дитини перебуває на кінчиках його пальців»

«Рука - це інструмент всіх інструментів», - сказав ще Аристотель.

«Рука - це свого роду зовнішній мозок», - писав Кант.

На сьогоднішній день загальновідомий факт: рівень розвитку вищих форм пізнавальної діяльності перебуває у прямій залежності від стану рухового аналізатора в цілому, а особливо від ступеня сформованості тонких рухів кистей і пальців рук. У зв'язку з цим  вправи з розвитку дрібної моторики рук повинні обов'язково включатися в систему корекційно-розвивального навчання дітей.

У дослідженнях учених Інституту фізіології дітей і підлітків   відзначений зв'язок інтелектуального та мовленнєвого розвитку дитини зі ступенем сформованості у неї  дрібної моторики.

В літературі останніх років описані прийоми розвитку дрібної моторики у дітей із затримкою мовленнєвого розвитку: Жукова Н.С., Мастюкова Є.М., Филичева Т.Б., із заїкуватістю - Белякова Л.І., Ричкова М.О., з дизартрією - Лопатіна Л.В., Серебрякова Н.В.).

Всі автори відзначають взаємозалежність мовленнєвої і моторної діяльності, стимулюючу роль тренування тонких рухів пальців. Новим і цікавим напрямком цієї роботи є біоенергопластика.

На думку В. В. Куріс (2009), термін «біоенергопластика» складається з двох слів: біоенергія і пластика. Біоенергія - це та енергія, яка знаходиться всередині людини. Пластика - плавні, розкуті рухи тіла, рук, які є основою біоенергоплас-тики. Для корекційної роботи вчителів-логопедів найбільш значущим є з'єднання біоенергопластики (рухів кистей рук) з рухами органів артикуляційного апарату. Положення пальців рук  даної гімнастики вказує на положення язика при виконанні артикуляційних вправ, а рахунок або віршовані рядки допомагають утримувати потрібний темп.

Біоенергопластика - це поєднання рухів артикуляційного апарату з рухами кисті руки.

За даними  Лазаренка О.І. рухи тіла, спільні рухи руки і артикуляційного апарату, якщо вони пластичні, розкуті і вільні, допомагають активізувати природний розподіл біоенергії в організмі. Це  має надзвичайно сприятливий вплив на активізацію інтелектуальної діяльності дітей, розвиває координацію рухів і дрібну моторику.

   Елементи біоенергопластики можна знайти і в системах розвитку інтелекту методами кінезіології. Це ще один аргумент на користь застосування біоенергоплатики, оскільки під  впливом кінезіологічєих тренувань відзначені позитивні структурні зміни в організмі: синхронізується робота півкуль головного мозку, розвиваються здібності, поліпшується увага, пам'ять, мислення, мовлення. Сила, врівноваженість, рухливість і пластичність нервових процесів здійснюються на більш високому рівні. Удосконалюється регулююча і координуюча роль нервової системи.

  Вирішуючи проблему застосування біоенергопластики в роботі з дітьми, із ТПМ, ставимо перед собою наступні завдання:

- узагальнити рекомендації різних авторів щодо кінезіології, психологічні , розвитку артикуляційної і дрібної моторики в єдину систему,

- адаптувати вправи біоенергопластики до рухових, неврологічних і психологічних особливостей дітей зі стертою формою дизартрії,

- проаналізувати результативність роботи.

Впровадження системи вправ передбачає кілька етапів.

I етап - діагностичний. Він визначає структуру  порушення, його клінічні прояви і шляхи корекції.

 Мета: визначити діагноз мовленнєвих порушень та стан неврологічної симптоматики; виявити усклад­нення та встановити причину їх виникнення, зробити відповідні висновки.

  Завдання: провести ретельне обстеження у дітей із ЗНМ будови та рухливості органів артикуляційного апарату, міміч­ної моторики, стану м'язового тонусу, розвитку загаль­ної і дрібної моторики.

 II Етап - підготовчий. Головним його завданням  є встановлення довірливих відносин з дитиною, створення позитивного емоційного настрою, виклик  інтересу до занять.  

 Мета: підготувати дітей до нової роботи щодо розвитку рухливості органів артикуляційного апарату методом біоенергопластики.

Завдання: ознайомити дітей з органами артикуля­ції, вчити виконувати прості артикуляційні вправи за стандартною методикою. Розвивати дрібну моторику простими рухами та позами руки. Рухи  органів артикуляції та дрібної моторики виконувати окремо.

 На другому етапі діти знайомляться з вправою для губ, язика або щелепи за стандартною методи­кою, тренуються в правильному виконанні перед дзеркалом. Рука дитини до вправи не залучаєть­ся. При цьому вчитель-логопед, що демонструє вправу, су­проводжує показ рухів однією рукою.

ІІІ етап- початковий

Мета: відпрацювати одночасні рухи домінантної руки з органами артикуляції, розвивати початкові від­чуття м'язового тонусу.

Завдання: залучити до виконання артикуляційної гімнастики домінантну руку, навчити дітей тримати позу руки та повторювати рухи органів артикуляції, привчати дітей відчувати напруження та розслаблення м'язового тонусу.

 ІV етап —  формувальний

 Мета: сформувати прості та складні одночасні рухи непровідної руки з органами артикуляції, розви­вати відчуття зміни м'язового тонусу, попередити по­силення занепокоєння, синкінезії, гіперкінезів.

Завдання: залучити до виконання артикуляційної гімнастики непровідну руку, навчити дітей тримати положення  руки та повторювати артикуляційні рухи, привчати дітей відчувати напруження та розслаблення м'язового тонусу.

Цей етап роботи з використання біоенергоплас­тики найскладніший, тому що сформувати точні, ритмічні та скоординовані рухи непровідною ру­кою значно складніше, ніж домінантною. Вправи виконують за змістом та методикою попереднього етапу, від простих положень та рухів до складних. Під час виконання вправ на четвертому етапі у дітей частіше з’являються синкенезії та гіперкінези, атетозні рухи, посилюється спастичне застигання пальців в неприродному положенні, у разі збіль­шення динамічного навантаження у дітей зни­жувалася якість виконання артикуляційних рухів та руки. Тому формувальний етап біоенергопласти­ки триває до 5-8 тижнів, залежно від індивіду­альних можливостей дитини.

 V Етап - основний.

Мета: сформувати та одночасно скоординува­ти прості й складні рухи та пози органів артикуляції тонусу, уникати насильницьких та зайвих рухів іншими частинами тіла.

Завдання: вчити дітей тримати пози та рухи органів ар­тикуляції та рук одночасно, передавати рухами органів арти­куляції і рук стан м'язів, знімати зайве напруження та привчати до відчуття легкого напруження.

На основному етапі біоенергопластики, як і на попередніх, виконання вправ починаємо від про­стих до складних. Коли діти засвоїли вільне ви­конання вправ, їхню діяльність ускладнюємо ро­зігруванням коротеньких інсценівок, переказом невеличких оповідань. Основний етап біоенергопластики триває до 5-6 тижнів, залежно від інди­відуальних можливостей дитини.

Починати слід з вправи “Пташенята”, оскільки важливо навчити дитину відкривати рот - це запорука вимови багатьох звуків і загальної виразності мовлення.

Темп виконання - повільний.

Рот відкритий рахунок до п'яти. Рот закритий - рахунок до п'яти.

Поступово темп виконання збільшується. Діти орієнтуються на темп, заданий логопедом, на його рахунок і зразок руху руки.

Вихідне положення: голова тримається прямо, підборіддя у звичайному зручному положенні, губи зімкнені.

На рахунок один - щелепа опускається на ширину двох пальців, язик лежить вільно, кінчик у нижніх різців, губи зберігають округлу форму, зуби не оголюються.

Під час тренування необхідно стежити за тим, щоб голова не нахилялася, вся увага має бути зосереджена на опусканні щелепи.

На рахунок два - фіксуємо відкрите положення рота. На рахунок три - рот закритий.

Показ кистю руки:

Чотири зімкнутих пальця долонею вниз, великий палець притиснутий до вказівного. Коли рот відкривається, великий палець опускається вниз, чотири пальці піднімаються вгору.

До всіх класичних артикуляційних вправ додаємо рух кисті.

Динамічні вправи нормалізують м'язовий тонус, переключення рухів, роблять їх точними, легкими, ритмічними:

Вправа “Годинник” супроводжує стисла і опущена вниз долоня, яка рухається під рахунок вліво - вправо.

“Гойдалки” - рух долоні з зімкнутими пальцями вгору вниз.

Статичні вправи сприяють розвитку м'язової сили, динамічної організації руху, допомагають дитині прийняти правильній артикуляції і пальчиковій позиції:

“Усмішка” - пальчики розставлені в сторони, як промінчики сонечка. Під рахунок 1-пальчики розправляються і утримуються одночасно з посмішкою 5 сек., на рахунок 2-долоня згортається в кулак. І так далі.

“Хоботок” - долоню зібрана в пучку, великий палець притиснутий до середнього.

“Жало”, “Змійка” - пальці стиснуті в кулак, вказівний висунутий вперед.

“Лопаточка” - великий палець притиснутий до долоні збоку, зімкнута,  ненапружена долоня  опущена вниз.

“Чашечка” - пальці притиснуті один до одного, імітуючи положення “чашечки”.

“Парус” - зімкнута долоня піднята вгору.

“Гірка” - зігнута рука опущена.

IV Етап - Автоматизація отриманих навичок.

Знайомі вправи діти можуть закріплювати  самостійно. Для цього використовуємо магнітофон - плеєр з навушниками. На касету записуються вказівки щодо виконання комплексів вправ для сонорних, шиплячих, свистячих звуків. Діти  дуже люблять самостійно працювати з технікою. Підвищують інтерес до занять схеми, піктограми з позначенням вправ, ігрові атрибути для пальчиків - капелюшки, рукавички, спіднички, фігурки пальчикового театру.

В корекційній роботі істотну роль грає виховання у дітей кінестетичних відчуттів органів артикуляції, які дозволяють відчути контраст положення язика, щелеп, губ, спрямованість видиху. Їх чіткість обумовлена  відчуттями, що особливо важливо на початкових етапах постановки звуків, коли ще не сформована слухова диференціація.

Застосування біоенергопластики ефективно прискорює виправлення  порушених  звуків у дітей зі зниженими та порушеними кінестетичними відчуттями, так як працююча долоня багаторазово підсилює імпульси, що йдуть до кори головного мозку від язика.

Педагог може самостійно підібрати рух руки під будь-яку артикуляційну  вправу. Важливо не те, що саме буде робити дитина, а те, як вона це зробить. Необхідно привернути увагу  кожної дитини до одночасності виконання артикуляційних рухів з роботою кисті; їх ритмічності та чіткості. Неприпустима найменша недбалість.

Загальні вправи виносяться на  фронтальні форми роботи. Проводилися вони щодня не менше двох разів - після ранкової гімнастики і після денного сну вихователем. Тривалість, послідовність і кількість вправ відповідають особливостям проведення артикуляційної гімнастики у логопедичній  групі. Вибір конкретної вправи визначався етапом роботи і темою фронтальних занять.

Комплекс підібраний і  розучений дітьми з логопедом, включає в себе п'ять вправ: дві вправи статичних на утримання і три динамічних, рухових вправи. Протягом тижня комплекс не змінюється. Кожен понеділок одна добре засвоєна вправа замінюється новою, незнайомою. Так здійснюється безперервність та поступове ускладнення роботи.

У біоенергопластиці  даються  добре знайомі, відпрацьовані вправи. Спочатку в комплекс входить одна така вправа. У міру оволодіння дітьми технікою синхронного руху, всі п'ять вправ комплексу виконуються з рухом рук. Система застосовується  в заняттях з дітьми будь-яких вікових груп.

В залежності від віку змінюється тільки мотивація вправ, ігрові прийоми, атрибути. Індивідуально, перед дзеркалом можна попередньо познайомити з вправою дітей, яким в силу різних причин важко розподіляти увагу і контролювати виконання. Хороший ефект у таких дітей дає вправа "Горизонтальна вісімка":

1-2-й тиждень. Упріться язиком в зуби, намагаючись їх "виштовхнути назовні". Розслабте язик. Повторіть 10 разів. Притискайте язик у роті то до лівої, то до правої щоки. Повторіть 10 разів.

3-6 тиждень. Витягнутою перед собою рукою зі стиснутим кулаком і виставленими вказівним і середнім пальцями малювати знак нескінченності.

7-8 тиждень. Одночасно з очима стежте за рухом пальців по горизонтальній траєкторії вісімки добре висунутим з рота язиком.

Спеціальні підготовчі вправи діти відпрацьовують  підгрупами з 2-3 чоловік та індивідуально з вихователем, логопедом, батьками. Досвід показав, що одночасність роботи рук і  язика значно полегшують дітям освоєння нової вправи. При цьому вони самі намагаються придумати рухи для долоньок, якщо дорослий не дає зразка. До того ж таку гімнастику язичка і пальців можна проводити в будь-яких умовах: в ліжечках, на прогулянці...

Порівняльний аналіз динаміки розвитку дітей з мовленнєвими  розладами підтверджує ефективність використання технології біоенергопластики.

Біоенергопластика оптимізує психологічну базу мовлення, покращує моторні можливості дитини за всіма параметрами, сприяє корекції звуковимови, фонематичних процесів. Біоенергопластика дозволяє реалізувати комплексний розвиток дрібної моторики рук, мовлення, мислення, почуття ритму. Синхронізація роботи з органами артикуляції та дрібною мотори­кою пальців скорочує час занять, не лише не зменшуючи, але навіть посилюючи їх результа­тивність. Вона дозволяє швидко прибрати зо­рову опору  дзеркало і перейти до виконан­ня вправ за відчуттями. Це особливо важливо, оскільки в реальному житті діти не бачать своєї артикуляції.

Практичний власний досвід дозволяє зробити висновок про доцільність застосування біоенерго­пластики в спеціалізованій групі для дітей з по­рушеннями мовлення. Обов’язково, перед вико­наннями вправ з біоенергопластики, проводимо комплекс артикуляційних вправ самомасаж.