У 2010 році  дошкільний навчальний заклад долучився до міської Програми інклюзивного навчання і виховання дітей, які потребують корекції психофізичного розвитку.  Рішення про  впровадження інклюзивної освіти визріло в результаті багаторічного позитивного досвіду роботи з дітьми-логопатами, а також впровадження Міжнародних програм «Крок за кроком» та Self-esteem, головною метою яких є соціалізація дитини-дошкільника, адаптація до  суспільних умов життя, індивідуалізація навчально-виховного процесу.  Головний принцип програми Self-esteem, який став девізом педагогів закладу «Будь добрим до себе, будь добрим до інших, не нашкодь собі, не нашкодь іншим» завжди націлював колектив на уважне, турботливе ставлення до кожної дитини незалежно від її соціального статусу, стану здоров'я, індивідуальних особливостей розвитку. А досвід роботи за програмою «Крок за кроком», яка по своїй суті є програмою, спрямованою на розвиток і виховання дітей з особливими освітніми потребами,  допоміг у підготовці педагогів до впровадження інклюзивної освіти та в організації навчально-виховного процесу.

         Інклюзивною формою навчання наразі охоплено 18 дітей різного віку, які перебувають в  5 групах. Ці діти мають широкий спектр порушень: специфічний розлад  розвитку, ранній дитячий аутизм, гіперактивність з нестійкістю уваги, мутизм, затримка психічного та психомовного розвитку.        

Створення координаційної групи

З метою кадрового забезпечення груп з інклюзивною формою навчання було внесено зміни  до штатного розпису. Зокрема, введено ставки вчителя – дефектолога, спеціального психолога, вчителів-логопедів. Усі корекційні педагоги та 75% вихователів інклюзивних груп мають вищу спеціальну (дефектологічну, психологічну) освіту.

Впровадження інклюзивної освіти в дошкільному навчальному  закладі відбувалось поетапно  та потребувало організації належного психолого-педагогічного та методичного супроводу усіх учасників освітнього процесу: дітей та дорослих, фахівців різних напрямків, батьків. Це вимагало детального планування, додаткової професійної підготовки, а також контактів з фахівцями, які надавали відповідну допомогу. Саме тому на першому етапі роботи учасники навчально-виховного процесу (педагоги, батьки) були ознайомлені з основними концепціями та нормативно-правовими документами з питань інклюзивної освіти, вивчили досвід її впровадження в Україні та Європейських державах.

З метою забезпечення науково-методичного супроводу впровадження інклюзивної освіти в  дошкільному навчальному закладі вихователем-методистом Івасечко О.Б. була створена  координаційна група педагогів, які працювали над розробкою плану дій щодо науково-методичного та психолого-педагогічного супроводу, заходів щодо впровадження інклюзивної освіти, визначенням чинників та умов її реалізації в дошкільному навчальному закладі, напрямів розвитку інклюзивних підходів у навчально-виховному процесі, інтегруванням їх у щоденну практику роботи.

Крім того, основними завданнями  діяльності координаційної групи було:

  • розробка моделі науково-методичного та психолого-педагогічного супроводу процесу впровадження інклюзивного навчання;
  • організація та проведення науково-практичних і методичних семінарів та конференцій, круглих столів;
  • розробка методичних посібників, рекомендацій, проектів, інструкцій тощо;
  • аналіз, узагальнення та поширення практичного досвіду впровадження інклюзивної освіти;

   Цей етап тривав протягом шести місяців до початку навчального року.

Психолого - методична підготовка педагогів до впровадження інклюзивної освіти

   На другому етапі впровадження інклюзивної освіти в дошкільному закладі вихователем-методистом Івасечко О.Б. розроблено модель та основні завдання методичної роботи щодо науково-методичного супроводу впровадження інклюзивної освіти в дошкільному навчальному закладі, заходи, спрямовані на забезпечення комплексного психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу. Визначені пріоритети та заходи були інтегровані у діючий план діяльності дошкільного навчального закладу.

   Обов’язковою умовою ефективності інклюзивної освіти є організація системної психолого-педагогічної та методичної підготовки спеціалістів: психологів, вчителів-логопедів, вчителів-дефектологів, вихователів.

  Тому діяльність Івасечко О.Б. була спрямована на виконання визначених заходів та створення умов для оволодіння педагогами спеціальними знаннями, педагогічними технологіями, які дадуть можливість кваліфікованого навчання дітей із обмеженими можливостями здоров’я і відхиленням у розвитку. 

Впровадженню інклюзивної освіти в дошкільному навчальному закладі передувало вивчення  теоретичної обізнаності педагогів з цією проблемою, проведення широкого спектру методичних заходів, зокрема: анкетування, педагогічні ради, теоретичні, науково-практичні семінари, консультації, тімбілдінг - дні, тренінги для педагогів та батьків, науково-практичні конференції з участю науковців  Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та консультантів МПМПК та ін.  

Зокрема, проведені педагогічні ради «Концептуальні засади розвитку інклюзивної освіти в дошкільному навчальному закладі», «Робота спеціалістів з родинами дітей, які мають вади психофізичного розвитку», «Соціально-психологічний супровід інклюзивної освіти в дошкільному навчальному закладі», консультації «Групова психолінгвотерапія у формуванні мовленнєвої діяльності», «Казкотерапія як технологія соціально-емоційного розвитку дитини», «Психолого-педагогічні умови збереження психічного здоров’я дошкільників», «Використання ігрової терапії у психокорекційній роботі  з дітьми», майстер-клас  «Освітня технологія «сенд –плей»: корекція проблем у дошкільнят з допомогою малювання у світлопісочниці», тренінг для педагогів та батьків «Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі», конференція з участю науковців  національного університету ім. І.Огієнка та спеціалістів МПМПК “Законодавче та нормативно-правове забезпечення освіти осіб з обмеженими можливостями здоров’я ”, науково-практична конференція «Педагогічні стратегії та підходи в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами», міський семінар «Інклюзивна освіта як прогресивна тенденція у розвитку дошкільної освіти»,  засідання регіонального круглого столу за участю педагогів дошкільних навчальних закладів міста Тернополя та ін.

Була створена творча група педагогів, які працювали з матеріалами «Індекс інклюзії», підготували проект плану трансформації інклюзивного розвитку в дошкільний навчальний заклад.

  Завідувач ДНЗ, вихователь -  методист сприяли залученню педагогів закладу до активної участі у конференціях, теоретичних семінарах, засіданнях круглого столу Міжнародного, Всекураїнського, регіонального рівня та міських науково-практичних семінарах з питань інклюзивного навчання та виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку, зокрема:  Міжнародній конференції «Корекційна педагогіка: історія, сучасність та перспективи розвитку», Міжнародному семінарі Консула Європейської Асоціації «Аутизм – Європа» Інни Сергієнко «Проблеми та досягнення в сфері аутизму в світі і Україні», Всеукраїнському навчально-практичному семінарі «Основи інклюзивної освіти», засіданні «круглого столу» Республіканської ПМПК Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи «Дефектологія в Україні: вчора, сьогодні, завтра»  та «Інклюзивна освіта як один із аспектів реалізації прав дитини: реалії та перспективи» за участю управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Кам’янець-Подільської міської ПМПК, Управління освіти Тернопільської міської ради, міському  науково-практичному семінарі  «Розвиток партнерських відносин педагогів та батьків як фактор підвищення якості освітніх потреб дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку», семінарах – практикумах «Корекційна спрямованість виховання і навчання дітей з вадами психофізичного розвитку в ДНЗ», «Розвиток партнерських відносин педагогів та громадськості, як фактор підвищення якості освітніх послуг для дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку» .

У методичному кабінеті на допомогу вихователям інклюзивних груп та корекційним педагогам зібрані матеріали:

Вихователем – методистом розроблені:

  • нормативні документи,
  • спеціальна література,
  • каталог статей періодичної  та фахової преси,
  • досвід роботи вітчизняних та зарубіжних педагогічних колективів з даного питання.
  • методичні рекомендації з різних питань інклюзивної освіти,
  • зразки планування навчально-виховної та корекційної роботи з дітьми,
  • кваліфікаційні характеристики педагогів, які працюють в групах з інклюзивною формою навчання,
  • розклад індивідуальних корекційних занять.

Забезпечення позитивних психологічних умов для навчання і  виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку

Дошкільний навчальний заклад відкритий для всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуаль­них, соціальних чи інших особливостей. Тому адміністрація, педагогічний колектив створили такі умови, щоб кожна дитина мала безбар'єрне навчальне середовище, адаптовані навчальні програми та плани, розроблені та опрацьовані методи та форми навчання.  Слід зазначити, що включення дітей з особливими потребами у загальноосвітні групи не відбувалося спонтанно. Це цілеспрямований і систематичний процес, який потребував обережного впровадження і контролю, а також передбачав значну підготовчу роботу. Найперше, це створення позитивних психологічних умов для включення, адаптація фізіологічного середовища, адаптація матеріалів, розвивальних програм. Олена Борисівна тісно співпрацювала з практичним, спеціальним психологами та вчителем-дефектологом у вирішенні цього завдання. Робота колективу була спрямована на створення умов, які забезпечували підвищення автономності і соціальної активності дітей, розвиток інтелектуальних процесів, формування ціннісних установок, що відповідають психічним і фізичним можливостям дитини.

Переконались, що в інклюзивному середовищі діти з особливими потребами отримують багато можливостей для соціальної взаємодії зі своїми ровесниками. Вихователі цілеспрямовано сприяють спілкуванню і взаємодії між дітьми, застосовуючи для цього різні способи. Вихователі всіляко підтримують дітей, яким подобається чогось навчати товаришів, допомагати їм. Дорослі пропонують дітям види діяльності, які передбачають взаємодію і взаємозалежність, що сприяє встановленню між ними дружніх стосунків. Заохочують дітей обирати не лише вид діяльності, а й товариша, з яким її здійснюватимуть. Такій практиці сприяв досвід роботи педагогів дошкільного навчального закладу, які впроваджували елементи Міжнародної програми «Крок за кроком», зокрема  використання «дошки вибору» під час розподілу по центрах діяльності.

Спільна діяльність дітей допомагає педагогам краще усвідомити ефективність певних освітніх технологій, визначити сильні сторони та специфічні потреби кожної дитини.

Організація інклюзивного навчання вимагає і пристосування до потреб дитини з особливими потребамиприміщення, від­повідно облаштованого робочого місця для занять. З цією метою вихователь-методист розробила методичні рекомендації для педагогів щодо створення предметно-ігрового розвивального середовища в групах з інклюзивним навчанням. Відповідно в дошкільному закладіобладнано і укомплектовано дидактичними матеріалами кабінети для індивідуальних занятьвчителя-дефектолога, вчителів-логопедів, спеціального психолога, сенсорну кімнату.В групах створенепредметно-ігрове середовище, адаптоване і модифіковане до потреб дітей.

Командний підхід як одна з умов успішної реалізації завдань інклюзивної освіти в дошкільному навчальному закладі

      Мультидисциплінарний підхід до вирішення завдань інклюзивної освіти в дошкільному навчальному закладі забезпечує психолого-медико-педагогічний консиліум, до складу якого увійшли педагоги, що працюють з даною категорією дітей: завідувач, вихователь-методист, вчитель-дефектолог, вчителі-логопеди, спеціальний психолог, вихователі груп з інклюзивним навчанням, медичні працівники. Завдання консиліуму полягає у психолого-педагогічному вивчені розвитку дитини, розробці та впровадженні в роботу індивідуальних корекційної - розвиткових програм, проведенні просвітницької роботи серед батьків усіх дітей дитячого садка, щодо спільного перебування їхніх дітей з дітьми, що мають порушення психофізичного розвитку, наданні консультацій вихователям груп загального розвитку.

Співпраця з батьками та громадськістю

Важливим аспектом роботи вихователя-методиста і педагогічного колективу є співпраця з батьками. Оленою Борисівною було проведено опитування батьків дітей, що мають порушення психофізичного розвитку, яке показало, що вони бажають, щоб їхні діти навчалися та виховувалися разом зі здо­ровими однолітками. Проводились бесіди, анкетування і з батьками здорових дітей. До початку впровадження інклюзивної освіти 50% батьків позитивно сприймали таку форму навчання і виховання, 50% були проти. Після проведеної консультативної, просвітницької роботи, відвідування батьками організованих форм роботи з дітьми на кінець навчального року 70% батьків позитивно сприймають інклюзивну форму навчання і виховання, 25% - позитивно, але все ж таки думають, що це може вплинути на якість навчально-виховного процесу, 5% - не хотіли б, щоб дитина відвідувала групу, де є хворі діти. Після вивчення думки батьків постало завдання - дати зрозуміти батькам, що вони такі ж повноцінні учасники педагогічного процесу, як їх діти і педагоги.

В дошкільному навчальному закладі організовано роботу  центру психолого-педагогічної підтримки родини. У цьому центрі вихователь-методист, вчитель-дефектолог, практичний та спеціальний психологи здійснюють індивідуальне, групове, сімейне консультування; психолого-педагогічну просвіту батьків з використанням активних методів навчання: рольових ігор, розв’язування важких ситуацій, моделювання поведінки, мозкових атак, дебатів.

Залучення  батьків до роботи психолого-медико-педагогічного консиліуму, планування та організації навчального процесу, розробки індивідуальних програм розвитку для дітей дає їм змогу відчути, що вони не одинокі, вони є членами команди, яка їх підтримує і допоможе подолати труднощі у щоденній роботі з дітьми, досягти успіху у складній справі адаптації дитини з особливими потребами до життя суспільства.

Вирішення усіх завдань, які стоять перед дошкільним закладом, неможливе без тісної співпраці і партнерства з іншими організаціями. Завідувач ДНЗ, вихователь-методист, корекційні педагоги дитячого садка підтримують тісний зв'язок з консультантами міської психолого-медико-педагогічної консультації, викладачами факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології К-ПНУ імені Івана Огієнка, громадськими організаціями міста. Заклад є  базовим для проведення навчальних семінарів і проходження практики студентів факультету корекційної   педагогіки та соціальної педагогіки і психології з  питань організації роботи логопедичних груп та інклюзивного навчання і виховання дошкільнят.

Оцінка процесу впровадження інклюзивних підходів у діяльність дошкільного закладу

   Робота педагогічного колективу спрямовується на досягнення головної мети – підготувати дітей до самостійного життя. Досвід показує, що навчання дітей з особливими потребами спільно з їхніми здо­ровими однолітками сприяє їх соціальній адаптації.

Інклюзія передбачає зміни. Це безперервний процес навчання та активної участі всіх дітей в житті закладу. Це ідеал, до якого можна прагнути, але якого не можна досягти повністю.

Дошкільний навчальний заклад надає дитині з особливими потребами, по-перше, можли­вість здобути освіту відповідно до своїх індивідуальних здібностей, по-друге, вільно спілкуватися та займатися спільними справами зі своїми однолітками.  Забезпечується реалізація права дітей з особливими потребами  на рівний доступ до якісної освіти.

    Сьогодні – це заклад, який забезпечує ін­клюзивне навчання як систему освітніх послуг, зокрема:

  • адаптує навчальні програми та плани, навколишнє середо­вище, методи та форми навчання для дітей з особливими освітніми потребами;
  • створює позитивний мікроклімат;
  • співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей.

            Дошкільний навчальний  заклад № 20 «Дзвіночок» – це сучасний інноваційний дошкільний навчальний заклад, що дбає про забезпечення права дітей на здобуття дошкільної освіти, створення кожному малюкові рівних з його однолітками умов для подальшого навчання у школі, забезпечення повноцінного і різнобічного особистісного розвитку, це - колектив кваліфікованих, досвідчених, зацікавлених в своїй роботі педагогів.

           У перспективі бачимо: розробку програми розвитку дошкільного навчального закладу як інклюзивного (повний перехід на інклюзивну форму навчання),  більш активне залучення батьків та громадськості до вирішення проблем загальної та інклюзивної освіти дітей.

           Ми прагнемо, щоб дитячий садок  став другою домівкою: теплою, затишною, безпечною. Ми, дорослі, приходимо сюди, щоб подарувати дітям радість спілкування, стати їх друзями і партнерами в будь – яких справах, дати кожній дитині шанс розкритися, розвинути свої таланти. 

 

Впровадження програми "Крок за кроком"

Діти ХХІ ст. зустрінуться з такими змінами, які раніше неможливо було навіть уявити.

Дошкільний навчальний заклад №20 «Дзвіночок» з 2000 року є базовим у місті з питань впровадження Міжнародної програми «Крок за кроком». Функціонує 3 групи (65 дітей). Освітній процес в даних групах забезпечують 6 вихователів та спеціалісти (музичний керівник, вихователь з фізкультури, практичний психолог).

Швидкі зміни відбуваються в усіх сферах життя. Темп і широта змін  вимагає постійної розумової адаптації.

Програма “Крок за кроком” була створена саме для того, щоб надати кожній дитині можливість стати активним громадянином у новому світі.

Програма “Крок за кроком” розпочала свою діяльність у 1994 році і створена Інститутом відкритого суспільства, заснованим Джорджем Соросом.  Це особистісно-орієнтована програма для дітей 3-5 років та їх  сімей.

  Метою програми є виховання свідомих громадян нового суспільства, починаючи з наймолодших його членів та залучення сімей до освіти їхніх дітей.

Програма забезпечує вихователів вмінням створювати розливальне середовище в групі, зосереджувати навчання і виховання навколо окремих центрів діяльності, залучати сім’ї  до навчально-виховного процесу групи та індивідуалізувати навчання,  скеровувати його на задоволення інтересів та потреб кожної конкретної дитини.

Навчально-ігрове середовище в групі “Крок за кроком” відмінне від інших груп і його облаштування відображає інтереси і культуру дітей. Воно має задовільняти потреби кожної дитини в діяльності та відпочинку.  Обладнання, матеріали  та планування в групі стимулюють розвиток кожної дитини, а обрані види діяльності  відповідають стадіям розвитку.

Навчальні матеріали та обладнання згруповані по центрах, які сприяють іграм та заняттям дітей. У групі їх декілька:

  • центр мистецької діяльності;
  • центр гри з блоками;
  • центр приготування їжі;
  • центр сюжетно-рольової гри та драматизації;
  • центр музики;
  • центр маніпулятивних ігор;
  • центр гри з піском і водою;
  • центр природи і дослідів.

Добре сплановане  навколишнє середовище сприяє складним іграм, самостійності, соціалізації та вирішенню проблем. Діти відчувають потяг до навчання, дослідження матеріалів і відкриття нової інформації. Види діяльності в центрах  дадуть кожній дитині відчуття успіху і вимагатимуть докладання певних зусиль.

Важливим етапом роботи за даною програмою є планування. Зміст навчального плану  виходить із трьох джерел:

 із спостережень за кожною дитиною,

 з розуміння вихователем потреб дітей своєї групи

 із загальних знань  педагога про дітей на основі закономірностей їхнього розвитку.

 Виходячи з цього вихователі розробляють теми тематичних проектів.  Проекти перетворюють групу в сад, крамницю або  космічну станцію і т.ін. Теми для проектів беруться з різних джерел, але вони обов’язково ґрунтуються на інтересах дітей. Вихователь прислухається до дітей, ставить запитання про ті речі, які їх цікавлять, виявляє багато ідей для розробки тематичних проектів. Темою можуть бути і якісь події, які сталися в групі, дитячому садку чи місті. (відбулося якесь свято, приїхав цирк і ін.)

Тематичні проекти розробляються  відповідно до моделі ЗХН, що полягає  в отриманні відповіді на три запитання: Що ми знаємо? Що хочемо знати? Чому навчилися?.